Шишлівці
Шишлівці - село в Ужгородському районі Закарпатської області на ріці Уж. Перша згадка про село відноситься до 1323 року. В ній говориться, що село належало землевласникам із Чічаровець (нині - Східна Словаччина). В письмових джерелах село відоме під назвами: "Syslocz", "Zysluch". Є підстави вважати, що назва села виникла в слов'янському мовному середовищі не пізніше ХІ - ХІІ ст.
Згідно з джерелами XIV - XV ст., Шишлівці продовжували належати землевласникам із Чічаровець. Одна гілка з них до свого прізвища додавала прикладку "шишловецькі". В 1413 році власники Шишлівців продали село Лелеському монастирю, у власності якого воно перебувало ще в XVII ст. До речі, в XIV столітті навколо сім'ї Чічаровець було порушено багато судових справ щодо незаконного загарбання цих земель.
В 1427 році Шишлівці були оподатковані від 9-ти порт. Тоді в селі нараховувалося 10 житлових будинків. В 1459 році тут мешкали уже 23 селянські родини. В другій половині XVII ст. кількість селянських господарств значно зменшилась. Оподаткуванню підлягало лише 6 господарств, які володіли 2-ма портами. Згідно з даними за 1599 рік, у селі нараховувалось 13 господарств. Тоді Шишлівці вважалися малим поселенням, в якому жили винятково залежні селяни.
В 1715 році в селі налічувалося 9 господарств, серед яких 8 селянських і одне кріпацьке. Історичні джерела другої половини XVIII ст. вважають Шишлівці мадярським селом. У цьому ж столітті у селі з'явились перші греко-католики, тобто русини. Тоді тут налічувалося 220 родин. Це було одне з найбільших сіл на околиці Ужгорода.
Світлина 1928 року
Римо-католицька церква
Греко-католицька церква
Церква Різдва пр. Богородиці. 1872. (УГКЦ).
Парафія існує з XVIII ст. В 1940 р. в селі було 173 греко-католики, 139 римо-католиків і 5 реформатів.
Невелику муровану церкву зруйнували після зняття з реєстрації в 1964 р. Тоді розібрали башту, іконостас і все інше майно з храму винесли і спалили. Церква була перетворена на спортивний зал.
У 1991 р. люди почали ремонтувати наву, відбудували вежу і вкрили її конічним шатром. Інтер’єр побілили, а на малювання і новий іконостас поки що бракує коштів.
У 1950 р. місцевий греко-католицький священик Георгій Чурґович (1905 – 1972) був засуджений на 25 років каторги.
На сьогоднішній день загальна площа населеного пункту складає 0,893 кв. км. Національний склад населення: українці, угорці, русини, загальна кількість яких налічує 330 осіб.
